Хімічний анкер — це спеціально розроблений склад із полімерної смоли з додаванням цементу та кварцового піску. Він подається в просвердлений отвір, заповнюючи його на 70%. Потім в еластичну масу занурюється сталевий стрижень із різьбою. Штифт центрують і дають час для застигання складу. Після цього на стрижень кріплять інші елементи. За навантаженням він нічим не поступається розпорному анкеру. Щоб правильно обрати хімічні анкера, буде корисно розглянути різновиди хімічних анкерів і галузі їх використання.

 

 

 

Різновиди хімічних дюбелів за типами

 

 

Хімічні анкери за типом розділяються на капсульні та картриджні. Це визначає можливості та зручність застосування.

 

Капсульні

 

Капсульні анкери постачаються в скляних колбах, заповнених полімерним складом. Поки він герметично запечатаний, речовина залишається еластичною. Капсула підбирається за довжиною та діаметром під конкретний отвір. Якщо максимальної довжини капсули бракує, можна використовувати дві, встановивши їх одну за одною.

 

Монтаж різьбової шпильки здійснюється за допомогою її вкручування шурупокрутом. Водночас скляні стінки руйнуються, а еластична маса розподіляється навколо штифту та приклеюється до основного матеріалу. Скло виступає додатковим армуванням.

 

Картриджні

 

Картриджі призначені для використання зі спеціальним пістолетом. Усередині тубуса є дві речовини — клей і затверджувач. Коли шток пістолета проштовхує їх до носика, вони перемішуються в соплі. Перші 100 мм речовини потрібно видалити, оскільки там може бути неправильно пропорція. Решта складу подають у попередньо просвердлений і очищений від пилу отвір. Потім у нього вставляють штифт. Правильним показником є видавлювання надлишків клею назовні — вони забираються серветкою або шпателем.

 

Хімічні анкери в картриджах можна застосовувати разом зі спеціальними гільзами. Останні бувають пластикові або металеві. Стінки гільзи мають численні перфорації. Сам елемент підбирається за довжиною та діаметром під конкретний отвір. Гільза потрібна для встановлення шпильки в порожнисті основи, наприклад, цегла з порожнинами. Стінки гільзи утримують в'язкий клей навколо штифту, не даючи йому провалитися. Це допомагає уникнути перевитрати матеріалів.

 

 

Відмінність хімічних анкерів за сезоном використання

 

 

Обираючи хімічні дюбелі для будівництва або ремонту, важливо знати температуру навколишнього повітря, за якої дозволений монтаж. Тут є три варіанти:

 

   всесезонні анкери підходять, коли тримається температура від -10 до +40 градусів;

 

   літні анкери можна застосовувати тільки в теплу пору року від +5 градусів;

 

   зимові можна кріпити до -26 градусів, а в теплий період вони підходять тільки за температури не вище ніж +20 градусів.

 

Склад для різних сезонів визначає швидкість застигання. Якщо помилитися, то може порушити надійність кріплення або доведеться чекати занадто довго, перш ніж штифт буде дозволено навантажувати.

 

 

Різновиди за складом

 

Рідкий анкер працює як клей. Але сила зчеплення та швидкість затвердіння залежать від використання конкретних речовин у складі. Серед них можуть бути:

 

   ненасичений поліестер — стирол, у якому розчинені поліефірні смоли. Доступний за ціною варіант для цивільного будівництва.

 

   епоксидна смола — двокомпонентний клей із низьким відсотком усадки, стійкий до агресивних середовищ. Застосовується навіть для морського будівництва.

 

   епоксидіакрилат — поліефірні смоли разом із диметакрилатом. Стійкий до кислот. Актуальний для харчової, хімічної та металургійної промисловості.

 

Є й інші склади на основі комбінації вищеописаних. Але детальніший список компонентів зазвичай захищений комерційною таємницею.

 

 

Інші відмінності хіманкерів, які важливо знати під час вибору

 

Серед інших відмінностей, які важливо враховувати під час вибору хімічних дюбелів, такі:

 

   об'єм картриджа. Він буває від 300 до 600 мл. Чим більше тубус, тим на більшу кількість отворів вистачить складу. Тому порівнюючи ціну, враховуйте об'єм циліндра.

 

   час застигання. Для прискореного монтажу використовують суміші з коротким часом полімеризації. Це дає змогу навантажувати шпильки через кілька годин після встановлення.

 

   міцність. Залежно від складу хімічної суміші, після затвердіння вона витримує різне навантаження. Точні значення вказуються виробником на пакованні. Для особливо відповідальних конструкцій потрібні відповідні анкери підвищеної міцності.

 

 

 

Сфери застосування хімічних анкерів

 

За матеріалами хімічні дюбелі сумісні з: армованим і звичайним бетоном, порожнистими блоками, газобетоном, пінобетоном, каменем, гранітом, глиною порожнистою і суцільною, керамоблоками, ракушняком, цеглами. За допомогою хіманкерів встановлюють: арматуру, з'єднувальні стрижні, шпильки та болти. Серед конкретних прикладів використання клейових анкерів:

 

 

Хіманкерам знайшли застосування й у  дрібному ремонті в квартирах і будинках. З їхньою допомогою кріплять навісні меблі та елементи декору, додатково закріплюють люстри та інші підвісні конструкції. Особливо зручні такі  кріплення за наявності фальшстен із гіпсокартону, якими закрили стару цегляну кладку. До вставки в отвір шпильки з різьбою можна прикріпити планку, пластину, кільце та інші елементи, а потім притягнути їх гайкою.